Завдання

МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Індекс політичної корупції місцевого самоврядування

Принципи дослідження

Індекс оцінювання політичної корупції місцевого самоврядування базується на таких принципах:

  • об’єктивність,
  • системність,
  • логічність,
  • структурованість,
  • публічність.

Предмет дослідження

Відповідність дій посадових та виборних осіб місцевого самоврядування та нормативно-правових актів органів місцевого самоврядування чинному законодавству України, яке спрямоване на забезпечення принципів належного врядування – прозорості, відкритості, підзвітності та боротьби з корупцією.

Суб’єкти дослідження

У міських радах обласних центрах:

  • міські голови обласних центрів
  • члени виконавчого комітету міської ради обласного центру
  • керівники структурних підрозділів, які координують роботу житлово-комунального господарства та управлінням комунальної власності
  • голови депутатських фракцій
  • голови комісій, які контролюють роботу:
  1. житлово-комунального господарства
  2. управління комунальної власності
  • голови комісій з питань регламенту, етики та запобігання корупції
  • депутати “більшості” та/або ті які голосували за суперечливі рішення в яких наявні корупційні ризики

У обласних радах:

  • голови обласних рад,
  • члени президії обласної ради,
  • керівники структурних підрозділів, які координують роботу житлово-комунального господарства та управління комунальної власності,
  • голови депутатських фракцій,
  • голови комісій, які контролюють роботу:
  1. житлово-комунального господарства
  2. управління комунальної власності,
  • голови комісій з питань регламенту, етики та запобігання корупції,
  • депутати “більшості” та/або ті які голосували за суперечливі рішення в яких наявні корупційні ризики.

Об’єкт дослідження

  • нормативно-правові акти органів місцевого самоврядування, в яких є ознаки корупційних ризиків та політичної корупції,
  • дії або бездіяльність посадових та обраних осіб органів місцевого самоврядування, в яких є ознаки корупційних ризиків та політичної корупції.

Метод отримання інформації

  • з відкритих джерел,
  • надсилання запитів на інформацію з проханням отримати копії НПА згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації»,
  • звернення депутатів всіх рівнів.

Метод дослідження інформації

Контент-аналіз

Нормативно-правова база

  • ЗУ «Про доступ до публічної інформації»,
  • ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»,
  • ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад»,
  • ЗУ «Про засади запобіганняі протидії корупції»,
  • ЗУ «Про публічні закупівлі»,
  • ЗУ «Про відкритістьвикористанняпублічнихкоштів».

Індикатори критеріїв політичної корупції

Критерій 1.«Прозорість та підзвітність»

Порушенням критерію вважатиметься відсутність у відкритому доступі на сайтах міської та обласної рад суспільно важливої інформації про роботу органу місцевого самоврядування, зокрема в частині управління та розпорядження комунальним майном громади.

Порушенням також вважатиметься відсутність на сайтах декларацій посадових та виборних осіб міської та обласної рад.

Критерій 2. «Відкритість» 

Порушенням критерію вважатиметься не гарантування доступу громадськості до суспільно важливої інформації, якою розпоряджається міська та обласна рада.

Також порушенням вважатиметься неможливість брати участь в роботі колегіальних органів міської та обласної ради членам територіальної громади.

Критерій 3. «Наявність корупційних ризиків у роботі міської ради» 

Порушенням критерію вважатиметься виявлення фактів, які свідчитимуть про наявність корупційних ризиків посадовими та виборними особами органу місцевого самоврядування під час розпорядження та управляння ними комунальним майном. Зокрема під час ухвалення рішення про передачу в оренду чи приватизацію комунального майна громади, здійснення державних закупівель тощо.

Критерій 4. «Політична корупція» 

Порушенням критерію вважатиметься “торгівля” (зловживання) впливом, тобто “продаж” депутатом своєї можливості вплинути на прийняття того чи іншого рішення.

Критерій 5. «Конфлікт інтересів»

Порушенням критерію вважатиметься не створення антикорупційної інфраструктури для врегулювання конфлікту інтересів в органі  місцевого самоврядування.

Також порушення критерію буде виявлення фактів, які свідчитимуть про ухвалення рішень, в яких є суперечність між особистими майновими, немайновими інтересами оцінювальних осіб чи близьких їм осіб та їхніми службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість ухвалення рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень.

Підходи оцінювання за критеріями

Згідно критеріїв оцінюватимуться посадові та виборні особи міських рад обласних центрів, які дотичні до управління та керування комунальним господарством міста, розпорядженням комунальним майном та відповідають за боротьбу з корупцією в органі влади.

Зокрема, згідно критеріїв оцінюватиметься робота:

У міських радах обласних центрах:

  • міського голови обласного центру,
  • членів виконавчого комітету міської ради обласного центру,
  • керівників структурних підрозділів, які координують роботу житлово-комунального господарства та управлінням комунальної власності,
  • голів фракцій,
  • голови комісій, які контролюють роботу:
  1. житлово-комунального господарства
  2. управління комунальної власності,
  • голів комісій з питань регламенту, етики та запобігання корупції,
  • депутатів “більшості” та/або ті які голосували за суперечливі рішення в яких наявні корупційні ризики.

У обласних радах:

  • голови обласних рад,
  • члени президії обласної ради,
  • керівники структурних підрозділів, які координують роботу житлово-комунального господарства та управлінням комунальної власності,
  • голови депутатських фракцій,
  • голови комісій, які контролюють роботу:
  1. житлово-комунального господарства
  2. управління комунальної власності,
  • голови комісій з питань регламенту, етики та запобігання корупції,
  • депутати “більшості” та/або ті які голосували за суперечливі рішення в яких наявні корупційні ризики.

Під час оцінювання імовірності наявності фактів політичної корупції Ініціатива не робить висновків щодо доведеності корупційної поведінки або винуватості особи у вчиненні правопорушення, за яку встановлено юридичну відповідальність. Тому оцінка Ініціативи може не співпадати з офіційними висновками суду чи правоохоронних органів.

Ініціатива аналізує та виявляє прояви недоброчесної поведінки з боку посадових та виборних осіб органів місцевого самоврядування. Враховується не лише безпосереднє вчинення ними певних дії, але й надання ним розпорядження, ініціювання або спонукання інших осіб вчинити певні дії, які вважаються порушенням за цією Методологією, а такожінші форми причетності до порушення (приховування, посередництво тощо).

При цьому Ініціатива робить оцінку вірогідності причетності їх до дій, у яких наявні  корупційні ризики і поширює відповідну інформацію лише у випадку, коли така вірогідність, на думку Ініціативи, є високою і ґрунтується на фактичних даних, оприлюднених у достовірних джерелах. Висновки Ініціативи є оціночними судженнями, які не підлягають доведенню. Оцінка проводиться на підставі раніше оприлюдненої інформації у відкритих загальнодоступних джерелах.

Подаючи інформацію про імовірні корупційні ризики в діях посадових та виборних особах органів місцевого самоврядування, Ініціатива дотримується принципів неупередженості, збалансованості, достовірності, повноти та точності поширюваної інформації.

«Індикатори критеріїв політичної корупції»

1.«Прозорість та підзвітність»

Порушення зараховується у разі відсутності у відкритому доступі (на сайті міської/обласної ради) такої інформації:

  • рішення щодо передачі в оренду/приватизацію/концесію комунального майна (п. 3 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» «нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності»),
  • положення про конкурсну процедуру передачі в оренду/приватизацію/концесію комунального майна (п. 3 ч. 1 ст. 15 «Про доступ до публічної інформації» «перелік та умови отримання послуг, що надаються цими органами, форми і зразки документів, правила їх заповнення»),
  • положення про конкурсний порядок призначення директорів комунальних підприємств (п. 11 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації» « інформацію про діяльність суб’єктів владних повноважень, а саме про: … вакансії, порядок та умови проходження конкурсу на заміщення вакантних посад…»),

·         розгорнутий генеральний план міста(п. 11 ст. 17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» «Матеріали генерального плану населеного пункту не можуть містити  інформацію  з  обмеженим  доступом  та  бути обмеженими в доступі.   Загальна   доступність  матеріалів  генерального  плану  населеного   пункту  забезпечується  відповідно  до  вимог  Закону України  «Про  доступ  до публічної інформації шляхом надання  їх  за  запитом  на інформацію, оприлюднення на веб-сайті органу  місцевого  самоврядування, у тому числі у формі відкритих даних, на  єдиному  державному  веб-порталі  відкритих  даних, у місцевих  періодичних  друкованих  засобах  масової  інформації, у загальнодоступному    місці    у   приміщенні   органу   місцевого самоврядування»),·         актуальний бюджет з вказанням джерел, призначень та сум доходів та видатків (п. 1 ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»)

  • майнова декларація міського голови, членів виконавчого комітету, депутатів міської ради (ст. 45, ст. 47 та п. 2 ст. 49 ЗУ «Про запобігання корупції»),
  • майнова декларація голови обласної ради членів Президії, депутатів обласної ради(ст. 45, ст. 47 та п. 2 ст. 49 ЗУ «Про запобігання корупції»),
  • звіт міського голови та депутатів міської ради (п. 6 ст. 42, ст. 75 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст. 16 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» та п. 10 ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • звіт голови обласної ради та депутатів обласної ради (п. 6 ст. 42, ст. 75 ЗУ «Про місцеве самоврядування», ст. 16 ЗУ «Про статус депутатів місцевих рад» та п. 10 ст. 15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»).

2. «Відкритість»

Порушення зараховуєтьсяу разі відсутності у відкритому доступі (на сайті міської/обласної ради) такої інформації:

  • на сайті міської ради за 20 робочих днів не публікуються проекти рішень міської ради (ч.3 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • на сайті обласної ради за 20 робочих днів не публікуються проекти рішень міської ради (ч.3 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • на сайті міської ради за 20 робочих днів не публікуються проекти рішень виконавчих комітетів (ч.3 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • на сайті міської ради за 5 робочих днів не оприлюднюються рішення сесій ради (ч.2 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • на сайті обласної ради за 5 робочих днів не оприлюднюються рішення сесій ради (ч.2 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • на сайті міської ради за 5 робочих днів не оприлюднюються рішення виконавчого комітету ради (ч.2 ст.15 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • на сайті міської ради за 5 робочих днів не публікуються висновки, рекомендації та протоколи засідань постійних комісій (ч.10 ст.47 «Про місцеве самоврядування в Україні»),
  • на сайті обласної ради за 5 робочих днів не публікуються висновки, рекомендації та протоколи засідань постійних комісій (ч.10 ст.47 «Про місцеве самоврядування в Україні»),
  • відсутній доступ громадян до засідань сесій, виконкомів та депутатських комісій міської ради (п.4 ч.1 ст.3 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • відсутній доступ громадян до засідань сесій, виконкомів та депутатських комісій обласної ради (п.4 ч.1 ст.3 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • відсутній доступ до колегіальних дорадчих органів міської ради (погоджувальні ради тощо) (п.4 ч.1 ст.3 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • відсутній доступ до колегіальних дорадчих органів обласної ради (погоджувальні ради тощо) (п.4 ч.1 ст.3 ЗУ «Про доступ до публічної інформації»),
  • не прийнятий статут міста (ст. 19 ЗУ «Про місцеве самоврядування»).

3.«Наявність корупційних ризиків у роботі міської та обласної ради, обласної державної адміністрації» 

Порушення зараховуєтьсяу разі фіксації з відкритих або офіційних джерел інформації, що може свідчити про корупційні ризики під час управлінням та розпорядженням комунальним майном громади, наприклад:

  • ціна за оренду 1 кв. м.комунального майна на >15% менше ринкової (ст. 16414 КУпАП«Порушення законодавства про закупівлі»),
  • комунальну власність отримують представники політичних партій та наближених та/або наближених до них бізнес структур за заниженою ціною або на неконкурентних підставах (ст. 364 ККУ «Зловживання владою або службовим становищем»),
  • виявлені факти продажу державного абокомунальногомайна за заниженоюціною (ст. 233 ККУ  «Незаконна приватизація державного, комунального майна»),
  • виявлені факти обмеження конкуренції під час приватизації(ст. 364 ККУ «Зловживання владою або службовим становищем»),
  • зафіксовані наступні корупційні ризики під час здійснення закупівель (тендерів) на ремонт доріг, ремонт будинків, прибирання міст, вивіз сміття, ремонт навчальних закладів та закупівлю товарів, послуг для забезпечення харчування дітей в закладах освіти, тощо),
  • ціна за одиницю товару, роботи чи послуги на > 15% перевищує ринкову (ст. 16414КУпАП «Порушення законодавства про закупівлі»),
  • учасники (замовники) тендерів пов’язані з представниками політичних партій та іншими політичними діячами (до 31.07.2016 – п. 19 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про здійснення державних закупівель», з 01.08.2016 – п. 16 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі»),
  • протиправно застосовуються не конкурентні процедури закупівель (ст. 16414 КУпАП«Порушення законодавства про закупівлі»),
  • структурні підрозділи міської/обласної ради (адміністрації) та комунальні підприємства (установи) не зареєстровані на порталі EDATA (ст.2 ЗУ «Про відкритість використання публічних коштів»),
  • міською радою/ обласною державною адміністрацією не впроваджена система допорогових електронних закупівель PROZZORO(п. 9 ст. 1 ЗУ «Про публічні закупівлі»).

4. «Політична корупція»

Порушення зараховуєтьсяу разі фіксації з відкритих або офіційних джерел інформації:

  • фактів непотизму (неправомірне сприяння призначенню особи на посаду (просуванню по службі) не завдяки особистим якостям, а на підставі родинних чи інших особистих зв’язків) в міській раді та/або його структурних підрозділах (ст. 22 ЗУ Про запобігання корупції «Обмеження щодо використанняслужбових повноважень чи свого становища», ст. 364 ККУ «Зловживання владою або службовим становищем»),
  • використання службового становища для неправомірногосприяння комерційним інтересам фізичним або юридичним особам у їхній господарській діяльності, одержанні субсидій, кредитів, пільг, укладанні контрактів тощо(ст. 22 ЗУ Про запобігання корупції «Обмеження щодо використанняслужбових повноважень чи свого становища», ст. 364 ККУ «Зловживання владою або службовим становищем»)
  • ініціювання або голосування за рішення в органах місцевого самоврядування та їх структурних підрозділах , що сприяють корупціїабо мають корупційні ризики (наприклад, неправомірне надання переваги певному підприємству, необґрунтоване розширення дискреційних повноважень державних органів діяти на власний розсуд, тощо)(ст. 364 ККУ «Зловживання владою або службовим становищем»)

5. «Конфлікт інтересів»

Порушення зараховується у разі якщо в органі місцевого самоврядування та його структурних підрозділах (включаючи комунальні підприємства):

  • не визначений порядок запобігання та врегулювання конфлікту інтересів в міській раді та виконавчому комітеті ради (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59/1 Закону України «Про місцеве самоврядування»);
  • не визначено постійну депутатську комісію яка контролює питання конфлікту інтересів в міській раді(ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59/1 Закону України «Про місцеве самоврядування»);
  • виявлені факти прийняття рішень посадовими та виборними особами органів місцевого самоврядування при наявному та не подоланому конфлікті інтересів(ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», ч. 1 ст. 59/1 Закону України «Про місцеве самоврядування»).