Прес-реліз: Через величезний зовнішній борг, сформований у 2008-2013 роках, МВФ вимагає підняти тарифи на газ

Левова частка зовнішнього боргу України, який складає понад 116 з половиною мільярдів доларів США, була сформована у період з 2007 до 2013 року. Про це йшлося під час круглого столу  «Державний борг України та економічний розвиток – ситуація під контролем?», який відбувся 2 листопада в Укрінформі.

Зокрема, валовий зовнішній борг України за підсумками 2007 року зріс на 46,7%  – з 54 млрд дол. США до майже 80 млрд дол. А в наступному 2008 році борг збільшився ще на 27,1% і перевищив 100 мрд дол. США. Ще одним піковим періодом зростання боргу став 2010 рік, за підсумками якого зовнішні зобов’язання України збільшились на 13,5%.

Рік Валовий зовнішній Приріст боргу
борг млн дол млн дол %
2006 рік 54 512 $    
2007 рік 79 955 $ 25443.0 46.7%
2008 рік 101 659 $ 21704.0 27.1%
2009 рік 103 396 $ 1737.0 1.7%
2010 рік 117 343 $ 13947.0 13.5%
2011 рік 126 236 $ 8893.0 7.6%
2012 рік 135 065 $ 8829.0 7.0%
2013 рік 142 079 $ 7014.0 5.2%
2014 рік 126 308 $ -15771.0 -11.1%
2015 рік 118 729 $ -7579.0 -6.0%
2016 рік 113 518 $ -5211.0 -4.4%
2017 рік 116 578 $ 3060.0 2.7%
2018 рік   -2827.0 -2.4%

«У 2008 році почалась криза і на допомогу прийшов МВФ. Ми брали кредити під те, що ми будемо робити реформи. На жаль, цього не сталося. І як виявилося, тодішній уряд робити реформи і  не збирався. Тодішній віце-прем’єр І.Кириленко з трибуни Верховної Ради сказав фразу – що ви нам розповідаєте про меморандум? От ми гроші взяли, зобов’язання взяли і нічого не зробили», – зауважив економіст Борис Кушнірук.

«Україна змушена сьогодні підвищити тарифи на газ, оскільки це одна з ключових вимог МВФ. По суті, ми розплачуємось за безвідповідальні дії попередніх урядів Тимошенко, Януковича, Азарова, які відмовилися від реформування економіки і одночасно набрали величезну кількість боргів», – заявив політолог Ростислав Балабан.

Починаючи з 2014 року, Україна зменшує зовнішній  борг. Винятком став 2017 рік, коли Уряд запозичив 3 млрд 60 млн дол. Загалом для обслуговування усіх боргів у 2019 році Україна має витрати 145 млрд грн.

«Головне питання, чи є у нас в найближчі роки в фінансовій системі достатньо ресурсів, щоб зберегти той рівень, який зараз є? Протягом уже 10 кварталів економіка показує зростання. Хоча це зростання не дуже велике, але темпи повільно нарощуються. Це дуже хороший параметр, який говорить про те, що ми повинні користуватися довірою донорів», – переконаний економіст Олександр Пасхавер.

Головною умовою для безболісного проходження 2019 року, на який припадають рекордні виплати за боргами, експерти вважають стале продовження реформ. «Реформи потребують часу для адаптації, їх треба захищати. Якщо ми кожного разу будемо зупинятися, реформ ніколи не буде. Це питання політичної відповідальності», – говорить доктор економічних наук, професор, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.

Для стимулювання економіки треба покращувати інвестиційний клімат та активніше використовувати ресурси міжнародних організацій – переконаний виконавчий директор Центру економічної стратегії, член Ради коаліції Реанімаційний Пакет Реформ Гліб Вишлінський. «Цього тижня Президент підписав закон про захист прав кредиторів, який дуже довго очікувався експертним товариством. Це робить ризик для банків суттєво нижчим. …Ми знаємо що і ЄБРР, Світовий банк мають дуже великий портфель проектів в України, який дуже повільно виконується. Є багато дешевих довгих ресурсів міжнародних, які не створюють корупційних ризиків кредитування, це можуть бути ті гроші, за рахунок яких буде відновлюватись інфраструктура, підвищуватись рівень життя громадян і створювати нові можливості для бізнесу», – переконаний експерт РПР.

На заваді реформам може стати виборчий період, який характеризується різким сплеском популізму. «Популісти все більше набирають розмаху – а давайте борги не віддавати, а давайте тарифи знизимо, а давайте приватизацію зупинимо. Це може призвести до дуже болючого падіння у 2020 році. Росія не зняла свого завдання, яке сформувала доволі відверто – ліквідація української  державності. Повернути економічно наш розвиток, який переорієнтувався на Європу та світ, вони не зможуть. А от через політику популізму вони можуть призвести до хаосу, який призведе до руйнації економіки і державності», – підсумував Б.Кушнірук.

Круглий стіл організований Всеукраїнським рухом проти політичної корупції «Під контролем».